- простацтво
- -а, с., розм.1) Властивість за знач. простацький.2) збірн. Прості, непривілейованого стану люди.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
простацтво
Смотреть что такое "простацтво" в других словарях:
простацтво — іменник середнього роду розм … Орфографічний словник української мови
простолюд — (люди, що належали до непривілейованих верств суспільства; з погляду привілейованих верств з відтінком зверхности, зневажливости), простолюддя, простонароддя, простота, простацтво, чернь, плебс, голота, бидло; хлопство (про селян) … Словник синонімів української мови
